– Міжнародне агенство з атомної енергії, Австрія;
– Radiation Effect Consulting, USA;
– Pacific Northwest National Laboratory, USA;
– Argonne National Laboratory, USA;
– Ceradyne Boron Products, USA;
– Інститут прикладної фізики Національного університету Узбекистану, Узбекистан;
– Андижанський державний медичний інститут, Узбекистан;
– Інститут фізики, м. Вільнюс, Литва;
– «ЛЕКО», Чеська Республіка;
– Національна академія наук Республіки Вірменії, Вірменія;
– Стамбульський технічний університет, Туреччина;
– Hauser Techno Coating BV, Нідерланди;
– Пекінська Академія космічних досліджень, Китай;
– Харбінський політехнічний університет, Китай;
– ZLBM Muehlenbein KG, Німеччина;
– Сухумський фізико-технічний інститут ім. І. Векуа, Грузія;
– Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАНУ, м. Київ;
– Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ, м. Київ;
– «Інтератоміструмент», м. Київ;
– Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАНУ, м. Київ;
– Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ, м. Київ;
– Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАНУ, м. Київ;
– ТОВ «Победит», м. Дніпро;
– ТОВ Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс», м. Дніпро;
– ДП Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» ім. А.М. Макарова, м. Дніпро;
– ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, м. Харків;
– Інститут сцинтиляційних матеріалів НАНУ, м. Харків;
– Харківський військовий госпіталь;
– ГК Українське державне об'єднання «Радон», м. Харків;
– ТОВ «Альт-лазер», м. Харків;
– АТ «Турбоатом», м. Харків;
– ДУ Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ, м. Харків;
– Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАНУ, м. Харків;
– ТОВ «Укррентген», м. Харків;
– ДП ХМЗ «ФЕД»;
– Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м. Харків;
– Інститут проблем машинобудування ім. А.Н. Підгорного НАНУ, м. Харків;
– ДСП «Харківський державний міжобласний спеціальний комбінат», м. Харків;
– Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАНУ, м. Харків;
– ТОВ Запорізький завод кольорових металів, м. Запоріжжя;
– АТ «Мотор-Січ», м. Запоріжжя;
– ДП Український науково-дослідний і проектно-розвідувальний інститут промислової технології, м. Жовті Води;
– «Позитрон GmbH», м. Жовті Води;
– ПАТ «Одескабель», м. Одеса;
– Підрозділ «АТОМЭНЕРГОМАШ» ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», м. Енергодар;
– Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій», м. Кам'янське;
– Інститут прикладної фізики НАНУ, м. Суми;
– ТОВ Науково-виробнича фірма «ГРЕЙС-ІНЖИНІРИНГ», м. Суми.
– можливість наукового росту та професійного розвитку;
– співпраця з вченими, праці яких отримали визнання не тільки на території України, а й далеко за її межами;
– робота на сучасному обладнанні;
– участь у проведенні досліджень і у впровадженні розробок, актуальних як для розвитку широкого спектру галузей промисловості та енергетики, так і для розвитку теоретичного опису процесів, що відбуваються;
– зручний робочий графік.
Програма співпраці з вищими навчальними закладами покликана розширювати можливості для здобуття вищої освіти в галузі фізики, перш за все для представників країн, що розвиваються, найменш розвинених країн і країн з перехідною економікою.
Одним із головних інструментів досягнення цієї мети є спільні програми підготовки магістрів у галузі фізики, реалізовані спільно з обраними вищими навчальними закладами в Африці, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Європі та Латинській Америці. В організації ряду спільних програм підготовки магістрів беруть участь субрегіональні та національні органи управління. Навчальний план і курс цих програм розробляються НАНУ спільно з відповідною виконавчою установою-партнером.
Стипендії і гранти на навчання в рамках спільних програм підготовки магістрів надаються громадянам країн, що розвиваються, найменш розвинених країн і країн з перехідною економікою, які є співробітниками профільних установ державного сектора та студентами університетів, що відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам. Заяви мають бути схвалені керівництвом відповідної державної установи або навчального закладу. До розгляду приймаються заяви зацікавлених кандидатів із розвинених країн: в разі позитивного рішення про їх участь у програмі, такі кандидати самостійно оплачують витрати на навчання, проживання та проїзд.
– лекційні заняття;
– аналіз прикладів з реального життя;
– групові обговорення, і
– в окремих випадках – практичні заняття та дистанційне навчання.
Програма співпраці з вищими навчальними закладами забезпечує підтримку університетів та інших навчальних закладів країн, що розвиваються, найменш розвинених країн і країн з перехідною економікою, зацікавлених в наданні освітніх послуг в галузі фізики на рівні вищої школи. Ця підтримка в основному приймає форму допомоги в складанні навчального плану, надання навчальних і довідкових матеріалів з тематики «фізика», а також допомоги в організації участі в університетських курсах з фізики запрошених лекторів.
Аспірантура та доктарантура в ІФТТМТ, з моменту свого відкриття у 1950 р., підготувала понад 1000 кандидатів і 800 докторів наук, постійно покращуючи тим самим науковий потенціал країни. Роботи цих учених відомі в усьому світі. На даний момент, аспірантура та докторантура здійснює підготовку наукових кадрів лише з відривом від виробництва.
– за рахунок коштів державного бюджету України (державне замовлення);
– за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб (контрактна основа);
– відповідно до міжнародних програм обміну та міжнародних договорів України.
– 01.04.07 «Фізика твердого тіла»;
– 01.04.21 «Радіаційна фізика та ядерна безпека».
– вступного іспиту за фахом (в обсязі програми вищої освіти рівня магістра за відповідною спеціальністю);
– вступного іспиту з англійської мови в обсязі, що відповідає рівню B2 «Загальноєвропейських рекомендацій» мовної освіти. Вступник, який підтвердить свій рівень володіння мовою дійсним сертифікатом TOEFL, International English Language Testing System або Сambridge English Language Assessment звільняється від здачі іспиту з англійської мови. Наявність сертифіката прирівнюється до результату здачі іспиту з найвищим балом.
– інших видів вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації наукових досягнень та планів досліджень).
Згідно з правилами прийому до вищого наукового закладу особам, які вступають у аспірантуру за іншою галуззю знань (спеціальністю) ніж та, що вказана у них в дипломі магістра (спеціаліста), призначаються додаткові іспити.
Результати вступних випробувань дійсні для вступу до аспірантури протягом одного року.
Вступники до аспірантури з дипломами, визнаними іноземними вищими навчальними закладами, допускаються до випробувань нарівні з іншими претендентами. Зарахування здійснюється на підставі успішної здачі іспитів і прийняттям рішення вченою радою про визнання диплома.
– заяву на ім'я директора ІФТТМТ;
– особисту картку обліку кадрів (форма П2-ДС);
– три фотографії 3х4 см;
– список опублікованих праць і винаходів. Ті, хто не має робіт, подають наукову доповідь (реферат) у швидкозшивачі з обраної наукової спеціальності, а також дві рецензії на нього;
– медичну довідку про стан здоров'я (форма №286-у);
– засвідчену копію диплома про закінчення вищого навчального закладу з копією виписки із залікової відомості (додаток до диплому);
– посвідчення про складання кандидатських іспитів (за наявності).